Азбука родителей
Пригоди нашого малюка
- Подробности
- Категория: Рассказы о родах
- Опубликовано 04.08.2011 22:00
- Автор: Брюнетка
- Просмотров: 524
Привіт!!!
Я, Зелінський Ілля Вадимович. Будьмо знайомі 
Протягом дев’яти місяців у мене була тепла та затишна домівка (люди кажуть, що вона знаходиться у маминому животику). Та чим більшим ставав я, тим меншою для мене ставала моя домівка (доводилось час від часу впиратися ніжками у стелю). Тому, одного прекрасного дня я вирішив: буду щось змінювати, так жити більше не можу. І тут я пригадав, що десь далеко-далеко (навіть адреси точної не знаю) живуть мої мама і тато. Все вирішено – їду до них!
Навіть вирішив сюрприз їм зробити (вони чекають мене у серпні, а я, бац, і липні з’явлюсь).
Чесно кажучи, мене трохи лякає дорога. Не від одного малюка чув, що це дуже важке випробування. Але ж мені так хочеться побачити маму і тата. Думаю, все буде добре...
...ну от, 11 липня 2008 року, на годиннику 13.55 і я ... і я побачив матусю. Я саме такою її і уявляв, коли довгими вечорами думав про неї. Мамо, я уже тебе сильно люблю. Матуся поки що спить та бачить якісь чудернацькі сни ( я чув, як говорили про якийсь наркоз), але скоро вона пригорне мене і я завжди буду відчувати її любов та тепло!
А поки матуся спить, я вирішив не гаяти часу, і познайомитись з татусем. У нього на руках я відчув затишок і любов. Його руки такі сильні та великі. Я відразу зрозумів - мій тато найсильніший і найкращий у всьому світі (він, мабуть, і Кличків може одною лівою).
Ну ось я і подолав довгу-дорогу до найрідніших людей, моя мандрівка закінчилась. Я неймовірно радий від того, що тепер зі мною мама і тато.
Сьогодні я почув цікаві слова: “Щаслива сім’я” , - впевнений це про нас!!!
P.S. Мені здається, що на цьому мої пригоди не закінчаться...
Ваш малюк